Формування ключових та предметних компетентностей як засіб підвищення якості знань учнів
Школа досвіду, школа життя вимагає неймовірно високої платні, але навчить так, як жодна з будь-яких інших. Якісна освіта, передусім, дає можливість щоденного використання знань, можливість виявити себе компетентною особистістю у певній життєвій ситуації.
Т. Карлайн
Вступ
Проблема життєвої компетентності особистості є основною проблемою освіти XXI століття. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.
Нова парадигма освіти в Україні визначила стратегічні орієнтири, народження нової якості життя, інноваційної культури. Масштаб нових історичних завдань владно диктує необхідність кардинальних змін у змістових, технологічних, управлінських складових розвитку освіти і виховання, яка покликана допомогти молодій людині оволодіти життєвою, освоїти ситуацію соціальних і духовних змін.
Сучасна школа повинна допомогти молодій людині усвідомити сутність глобальних змін, знайти своє місце в цьому процесі. І основне її завдання – формування основних життєвих та предметних компетентностей школярів.
Реформування освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на ключові компетентності, оволодіння якими дозволить учням вирішити різні проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті.
Отже, в сучасній освіті актуальним є перехід до компетентнісно орієнтованого навчання та виховання, упровадження нових ефективних педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання. Першорядним завданням учителя є створення умов для формування творчої, компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал в суспільстві.
Система викладання української мови і літератури в умовах впровадження компетентнісно орієнтованого навчання являє собою сукупність компонентів, спрямованих на досягнення освітніх цілей та завдань щодо задоволення потреб і
запитів кожної особистості в розвитку, саморозвитку, в підготовці до життєвого й професійного самоврядування. Мова йде про принципово нову парадигму сучасного освітнього простору, що відмовляється від отримання «готових знань». Учень має виступати не в ролі ретранслятора готових знань, він повинен набувати знання в процесі самостійного пошуку та вирішення навчальних завдань. Учитель відповідно відмовляється від функцій своєрідного передавача готових знань, спонукаючи учнів до самостійного пошуку, створюючи необхідні умови для активності та ініціативності школярів.
Якщо Вас зацікавив даний матеріал переходьте за посиланням "Детальніше"
Немає коментарів:
Дописати коментар